Історія міста

У I столітті до н. е. на місці Будапешта існувало кельтське поселення Ак-Інк, яке було торговим і ремесним центром. Після приходу римлян в 89 році н. е. територія була включена в римську провінцію Паннонія. В 106 Ак-Інк перейменували в Аквінкум і зробили адміністративним центром. В місті розміщався римський гарнізон і налічувалося близько 20 тис. мешканців. Досі зберігся археологічний парк: руїни громадських будівель, приватні будинки й акведук. До IV століття Аквінкум був столицею провінції Нижня Паннонія. У місті стояв римський легіон Legio II Adiutrix.

До 450 року римляни були витиснуті остготами і гунами, і Паннонія стала центром гунської імперії.

Сучасний Пешт називався Contra Aquincum (Проти Аквінкума) і був невеликим населеним пунктом. Слово «Пешт» або «Пешта» походить з булгарської (тюркської) мови. Місто було засноване за часів хана Крума (796—814). Потім на місці сучасного Будапешта проживали слов'янські племена і авари.

Приблизно в 895 році на Дунай прийшли угорські племена (мадяри), Аквінкум був переіменований у Буду (пізніше в Обуду — Стару Буду) і став першим політичним центром Угорщини. Сторіччям пізніше була проголошена Угорська держава.

В XII столітті виникли поселення на лівому березі Дунаю — Пешті. У місті з'явилися переселенці з Німеччини і Франції.

У результаті монгольскої навали в 1241 Буда й Пешт були розорені. Після цього в 1247 році король Бела IV на Кріпосній горі вибудував укріплений королівський замок — Буду. В 1361 Буда була проголошена столицею Угорського королівства.

В 1473 році в місті була надрукувана перша угорська книга.

В 1541 році Буда й Пешт були окуповані османами. Почався занепад міста й зменшення його населення. У Буді перебувала резиденція османського паші, місто було столицею вілаєта. Лише у 1686 Будайську фортецю вдалося взяти штурмом після майже 40 днів облоги. Місто було звільнено австрійськими військами під керівництвом Євгенія Савойского з під влади османської імперії і приєднано до володінь Габсбургів.

У XVIII столітті почався бурхливий розвиток Пешта як торговельного центру. До 1800 населення Пешта перевищувало населення Буди і Обуди, разом узятих. У наступному столітті населення Пешта зросло в 20 разів і становило 600 тис. чоловік, тоді як населення Буди і Обуди зросло лише в 5 разів. Об'єднання трьох міст вперше було зроблене в час революції 1848—1849 рр. Проте реставрація Габсбургів після поразки революції знов спричинила розділення. Остаточне об'єднання трьох міст в одне під назвою Будапешт сталося 17 листопада 1873 після утворення окремого угорського королівського уряду (Австро-Угорський компроміс). Місто почало бурхливо розвиватися. У 1896 році в Будапешті пройшло широкомасштабне святкування 1000-ліття отримання угорцями Батьківщини. У 1900 населення об'єднаного міста становило 730 тис. чоловік.

В середині XIX століття почали розвиватися угорські залізниці. Від Буди і Пешта лінії розходилися по всіх напрямах — до Північної Європи, Відня, на Балкани і Карпати.

У 1873 вулиці міста стали освітлювати електричними ліхтарями, в 1887 в місті з'явилися трамваї, в 1885 — міський телефон, а в 1896 — перше метро на європейському континенті.

У 1918 країна була проголошена республікою, в 1919 — Радянською Республікою. Потім до влади в Угорщині прийшов адмірал Міклош Горті, оголошений регентом. На початку XX століття основний приріст населення відбувався в передмістях, таких як Уйпешт і Кишпешт. До 1930 року населення міста становило близько 1 млн осіб, а населення передмість — близько 400 тис. Після усунення Горті від влади, в березні 1944 Будапешт був окупований німецькими військами. Пізніше місто обложила Червона армія, облога продовжувалася 102 дні, центральні райони міста в ході боїв перетворилися на руїни. 13 лютого 1945 Будапешт був узятий штурмом, були знищені всі мости і чверть всіх будов. Близько 38 000 осіб загинуло в цій битві. Велика частина єврейського населення Будапешта (250 тис. чол. до окупації) була знищена в час Голокосту. В післявоєнний час, 1 січня 1950 територію міста істотно розширено. Був утворений Великий Будапешт. Відновлення міста продовжувалося в 1950—1960 рр. Під час повстання в жовтні 1956 до Угорщини введено радянські війська, що залишалися там до падіння комуністичного режиму.

Будапешт - місто моєї мрії

Культура Будапешту

Будапешт — головний культурний осередок Угорщини, тут розташовані головні національні театри, музеї, мистецькі заклади освіти, інші культурні заклади тощо.

1884 року за проектом Міклоша Іблі було зведено будівлю Будапештської опери. 1896 року у Будапешті було засновано центральний музей Угорщини — Музей образотворчих мистецтв. У 1802 році було засновано Національну бібліотеку імені Ференца Сечені.

У Королівському палаці, побудованому у XIV ст., працює декілька музеїв. Найпопулярніший із них — Національна галерея. Тут зібрано здобутки найвідоміших угорських художників і скульпторів XIX—XX ст.

У центрі площи Героїв розташований пам'ятник Тисячоріччю Угорщини. Його побудували в 1896, до свята, але на початку XXI ст. змінили деякі його скульптури. Центр ансамблю становить 36-ти метрова колона з крилатим генієм на вершині і статуї вождів семи угорських племен, серед них і Арпада, вождя угорців, що прийшли у 896 на територію нинішньої Угорщини. По обидва боки колони — напівкругла колонада з бронзовими статуями видатних діячів угорської історії.

Всі статуї комуністичного періоду на початку 1990-их було перенесено до музею Мементо.